Білоруського журналіста польського походження, одного з засновників Спілки поляків Білорусі, автора «Нової Польщі» Анджея Почобута запроторили за ґрати за звинуваченням у «заохоченні дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Білорусі». Його засудили до восьми років колонії. Суд відхилив апеляцію журналіста.
Польща визнала персонами нон ґрата 365 громадян Білорусі. Їм заборонено в’їзд у країну й загалом у Шенгенську зону, а їхні активи в Польщі заморозять. Також заморозять активи 20 організацій і 16 осіб, пов’язаних із російським капіталом.
На такий крок польський уряд пішов після того, як 26 травня суд у Білорусі залишив чинним «драконівський вирок Анджею Почобуту». Журналіст повинен провести вісім років за ґратами.
Режим Лукашенка — копія режиму Путіна. Ми вводимо санкції проти людей, які будують тоталітарні уряди в центрі Європи.
Анджея Почобута справедливо можна назвати голосом польської спільноти в Білорусі. Він був кореспондентом Gazeta Wyborcza в Білорусі, співпрацював і з іншими виданнями, білоруськими та польськими. Журналіст багато років жив у Гродні й писав про проблеми й успіхи, потреби та досягнення поляків у Білорусі, а також про їх переслідування.
Ми не впливаємо на час, в якому живемо, але те, як ми живемо, залежить від нас.
Головним захопленням Анджея завжди була історія, зокрема період Другої світової війни та повоєнний польський партизанський рух.
Попри тиск з боку білоруської влади, численні затримання (2011 року Почобут уже був політичним в’язнем: журналіста звинуватили в наклепі на президента Білорусі й засудили до трьох років позбавлення волі з відтермінуванням на два роки; звільнили в залі суду), обшуки й арешти, Анджей завжди залишався активним діячем Спілки поляків Білорусі.
З тиском з боку влади білоруські поляки стикаються вже багато років. Черговим епізодом репресій проти представників спільноти стали події березня 2021 року. Тоді затримали голову Спілки поляків Білорусі Анджеліку Борис і директорку ТзОВ «Польська школа» Анну Панішеву. Лише за кілька днів, 25 березня 2021 року (символічно, що це сталося в День свободи — річницю проголошення незалежності першої національної держави, Білоруської Народної Республіки) арештували двох активісток польської меншини — Ірену Бернацьку та Марію Тішковську, а також Анджея Почобута.
Уже у квітні всіх п’ятьох фігурантів так званої справи Спілки поляків генпрокуратура Білорусі звинуватила в «розпалюванні національної, релігійної чи соціальної ворожнечі» і «реабілітації нацизму», за що їм загрожувало від 5 до 12 років позбавлення волі.
За інформацією відомства, фігуранти, зокрема, з 2018 року організовували в Гродні незаконні масові заходи «із вшанування учасників антисовєтських бандформувань» часів Другої світової війни, які «здійснювали грабежі, вбивства мирного населення Білорусі, знищення майна». Приводом для затримань 2021 року став вечір пам’яті «проклятих солдатів» — діячів польського антисовєтського підпілля, яке діяло на території Білоруської РСР.
Трьох із п’яти затриманих у справі Спілки поляків — Ірену Бернацьку, Марію Тішковську й Анну Панішеву — у травні 2021 року вислали до Польщі. Фактично їх депортували з Білорусі без можливості повернення. Їхнє звільнення стало результатом дій польської дипломатії. Анджеліка Борис і Анджей Почобут тоді навідріз відмовилися виїжджати.
Очільницю Спілки поляків Білорусі Анджеліку Борис лише через рік відпустили під домашній арешт і щойно у квітні 2023 року кримінальну справу проти неї закрили.
У вересні 2021 року Анджей Почобут отримав пропозицію від Юрія Воскрєсєнського, колишнього опозиційного активіста, що приєднався до режиму, просити помилування в Алєксандра Лукашенка. Почобут від такої пропозиції відмовився. Журналіст досі за ґратами.
Суд над Анджеєм Почобутом розпочався 16 січня 2023 року — через майже 22 місяці після його затриман ня. Єдиним способом комунікації з журналістом весь цей час були листи.
Листи йдуть так, що часом їх немає, а часом приходить одразу п’ять, як учора. «...Погода нормалізувалася, і в тюрмі запанувала благодать...» У цьому весь мій чоловік...
А каральні органи своєю чергою шукають нові способи посилити цю «благодать»: воші, COVID, а тепер підселення в камеру ВІЛ-інфікованого підозрюваного.
У жовтні 2021 року дружина журналіста повідомила, що Анджею дозволили листуватися тільки з нею. Влада заборонила йому писати й отримувати листи навіть від батька і сина — лише тому, що вони польською мовою.
Попри важкі умови утримання, проблеми зі здоров’ям і кричущу несправедливість, Анджей Почобут зберігав оптимізм, про що свідчать ось ці уривки з його листів:
«Хоча реальність тут похмура, я не втрачаю оптимізму і бадьорості. Вірю, що врешті-решт правда і справедливість переможуть».
«У мене все нормально, мене перевели в камеру 43, це корпус 1, який я знаю з 2011 року. Небагато тут змінилося відтоді. Мабуть, мені організували “екскурсію” в’язницею. Як журналісту мені все тут цікаво».
«Я дуже люблю наш красивий Німан. Він такий різноманітний: від вузької річечки до моря широкого... Я також люблю літній ліс, як пахне чебрець, інші квіти…»
«Я придумав так: кожен крок — це крок до Гродна, ближче до дому. Це дуже мотивує! Я знаю, що мене вивезли далеко і повезуть ще далі, але якщо ти не здаєшся і крокуєш уперед, то рано чи пізно доберешся додому, до нашого королівського міста».
8 лютого 2023 року обласний суд того ж таки «королівського міста» засудив Анджея Почобута до восьми років позбавлення волі з відбуванням у колонії посиленого режиму. Його визнали винним за статтями про розпалювання ворожнечі (стаття 130 КК РБ) і про заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці (стаття 361 КК РБ). Судовий процес у справі відбувався у закритому режимі.
Gazeta Wyborcza назвала Анджея Почобута одним із символів 2022 року, а 2021-го його оголосили журналістом року в Польщі.
Після винесення вироку в лютому 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, в якій засудив рішення суду і наголосив, що це «кульмінація репресій» проти польської національної меншини в Білорусі.
Ми засуджуємо несправедливий вирок, винесений судом авторитарної держави. Андж ей Почобут — польський і білоруський патріот. Ми його підтримуємо і будемо підтримувати. Прийде день, коли вільний Анджей Почобут і білоруські поляки зможуть жити у вільній Білорусі.
На знак протесту Польща в односторонньому порядку зупинила роботу одного з найбільших пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю «Бобровники». У відповідь Білорусь заборонила польським перевізникам перетинати кордон у білорусько-литовському та білорусько-латвійському прикордонних пунктах. Тоді Польща обмежила рух через єдиний діючий на кордоні з Білоруссю вантажний пункт пропуску «Кукурики», заборонивши проїзд транспорту, зареєстрованого не в ЄС. Обмеження набули чинності 1 червня.
Це рішення в Польщі ухвалили того дня, коли Верховний суд Білорусі залишив без задоволення апеляцію Анджея Почобута. Це ж рішення суду стало причиною запровадження санкцій проти 365 громадян Білорусі.
Імена та прізвища людей, які потрапили до польського санкційного списку, МВС Польщі не розголошує. Відомо, що серед них є депутати парламенту, судді, силовики й прокурори. Крім того, під санкції потрапили понад 20 представників пропагандистських ЗМІ, спортсмени та спортивні функціонери, 8 працівників білоруських відомств і підприємств, стільки ж діячів культури та науки.
Ці люди просували білоруський режим, займалися легітимізацією і підтримкою репресивної політики влади. На них лежить відповідальність за політично мотивований вирок Анджею Почобуту, ухвалений за неправдивими звинуваченнями.
У заяві уточнюється, що санкції запроваджують загалом у зв’язку з «репресіями з боку білоруської влади щодо політичних опонентів» Алєксандра Лукашенка.
Особи, які потрапили до списку, також займалися збором матеріалів і розслідуваннями щодо участі білорусів у продемократичних протестах. Особи із санкційного списку відповідальні, зокрема, за застосування фізичних і психологічних тортур, побиття, залякування і дискримінацію польської меншини. Внесені до списку особи також причетні до знищення польських кладовищ і пам’ятників у Білорусі.
Представники білоруської опозиції вже зазначили, що рішення Польщі має стати прикладом для інших країн ЄС. Лідерка опозиційного руху Свєтлана Тихановська наголосила, що це важливий жест солідарності, а також послання всім, хто своєю позицією і діями підтримує режим.
Зі свого боку голова Народного антикризового управління Павло Латушко заявив, що опозиція повторно звернеться до урядів Латвії та Литви з проханням ввести аналогічні національні санкції, а також домагатиметься спільного санкційного пакета ЄС.
Переклала Наталка Римська
