Перед тривалою прогулянкою Вроцлавом варто збадьоритися чашкою кави — на щастя , хороших кав’ярень у місті достатньо. Одна з них заслуговує на особливу увагу, хоча б через розташування. Кав’ярня «Гніздо» («Gniazdo») знаходиться в середмісті, у відомій вроцлавській будівлі Dom Sachsów, зведеній у 1870-х роках. Назва закладу не просто символізує сімейний затишок, а й відсилає до легенди про заснування польської держави.

Вона розповідає про трьох братів-слов’ян — Лєха , Чеха і Руса; одного разу вони опинилися на лісовій галявині, і Лєх помітив на дереві орлине гніздо, з якого просто на його плече впало пташеня. Тоді Лєх вирішив саме на цьому місці заснувати поселення Ґнєзно (так насправді називається перша столиця Польщі , місто неподалік Познані), а білого орла зобразити на своєму гербі. У вроцлавському «Гнізді» можна не тільки випити смачну каву із зерен місцевих обсмажувальників, а й перекусити, милуючись краєвидом на Вроцлавську оперу і готель «Монополь».

Кав’ярня «Гніздо» (вул. Свідніцька , 36). Джерело: Gniazdo / Фейсбук

Якщо ви запитаєте вроцлав’ян , яке подвір’я в місті найцікавіше, то напевно одним із перших вам назвуть місце на вулиці Рузвельта в районі Надодже. Це подвір’я славиться великоформатними малюнками на будинках — муралами. Цікаво , що вони з’явилися стараннями самих мешканців району, які разом із місцевими фондами, центрами культури й за підтримки вроцлавських художників створили ці неповторні малюнки. Тут і фрагмент райського саду, і найдивовижніші тварини, і сюрреалістичні, казкові й міфічні персонажі. Але головні герої муралів — самі мешканці вулиці Рузвельта та їхні домашні улюбленці!

Подвір’я на вулиці Рузвельта. Фото: Алєксандра Палуба / Flickr

Дивно , але у Вроцлаві можна знайти і свій Бермудський трикутник! Частину Олавського передмістя між вулицями Пуласького, Трауґутта і Косцюшка так почали називати 1982 року в підпільній пресі: тоді цей район вирізнявся високим рівнем злочинності. Втім , зараз це вже тільки легенда — квартал цілком безпечний і неймовірно цікавий.

Самий пік будівництва в «трикутнику» припав на кінець XIX століття: і зараз тут ще можна зустріти довоєнні споруди , які досі не відремонтовані. Своєю незвичайною атмосферою місце приваблює не тільки туристів, а й кінорежисерів. Наприклад, на вулиці Мєрнічій Стівен Спілберг знімав деякі сцени для «Шпигунського моста», а Майк ван Дієм — кадри «Характеру».

Вроцлавський «Бермудський трикутник». Джерело: pl.wikipedia.org

Зазвичай , приїжджаючи до Вроцлава, туристи насамперед прямують на місцевий Ринок — центральну площу, зазначену в усіх путівниках. Але навряд чи ви знайдете там Сольний провулок — невеликий п’ятачок, що прилягає до Сольної площі, яка своєю чергою напряму поєднана з Ринком. Одне з найколоритніших місць тут — кав’ярня «Конспіра», атмосфера й інтер’єр якої до найдрібніших деталей передають дух 80-х років ХХ століття.

Це був непростий період історії Польської Народної Республіки: країна переживала вибух страйків і демонстрацій за свободу , розквіт самвидаву і підпільної преси. Тисячі конспіраторів у власних квартирах займалися підготовкою, друком та поширенням нелегальних газет, журналів та листівок, і Вроцлав в цьому сенсі — виняткове місце на мапі польської антикомуністичної опозиції. У «Конспірі», стилізованій під квартиру 80-х, подають страви польської кухні — чудове місце для підпільного обіду!

Кав’ярня «Конспіра» (Сольна площа , 11). Джерело: restauracjakonspira.pl

Ефект машини часу відчують на собі й ті , хто загляне на подвір’я будинку 46 (вулиця Руська): понад два десятки старих неонових вивісок, які колись прикрашали вроцлавські будинки, отримали друге життя і тепер щовечора мерехтять саме тут. Чого серед них тільки немає: вивіски кінотеатрів, популярних колись магазинів, готелів, торгових домів. Вони належать до колекції фонду «Neon Side Wrocław», яка налічує близько 60 артефактів. Їхня доля була нелегкою: якби не ініціатива фонду, вивіски опинилися б на звалищі. На щастя, тепер вони стали свого роду артоб’єктами, а стіни з ними — популярне серед гостей і мешканців Вроцлава тло для фотографій після заходу сонця.

Галерея неонів у Вроцлаві. Джерело: wikimedia.org

Наостанок занурмося в атмосферу ще віддаленішого минулого: відвідаймо колишній тюремний комплекс , збудований у першій половині XIV століття. Він розташований на перехресті вулиць Ножовніча та Вєнзенна (польською «więzienna» означає «тюремна»). Колись тут тримали в’язнів із нижчих суспільних прошарків і тих, кому винесли смертний вирок. Місце розташування в’язниці невипадкове: зовсім поруч, на Ринковій площі, колись відбувалися судові розгляди та привселюдно виносилися вироки, що залякувало натовп.

Сьогодні від похмурих судилищ не залишилося й сліду: в колишньому тюремному комплексі розташоване вроцлавське відділення Інституту археології та етнології Польської академії наук , бібліотека з читальним залом і бар із незвичайною назвою «Motyla noga» («Нога метелика» — це розмовний вираз, що означає щось на зразок «хай йому грець».

Кав’ярня «Нога метелика» Джерело: facebook.com/MotylaNogaaa

Тут ніщо не нагадує про тюремний раціон: у закладі чудова винна карта і багате меню , яке завжди відповідає сезону.

Переклала Ірена Шевченко